Летять до мене горобці
І я за них відповідаю.
Зернятка, що в моїй руці,
Я в годівничку насипаю,
Щоб їли пташечки малі,
Бо взимку їм прожити важко.
Всі ж хочуть жити на Землі:
Людина, звір й маленька пташка.
А от коли весна прийде
Й засіє всюди гарні квіти,
Не буде шкідників ніде
І буде сад цвісти й радіти.