Усміхаймося, люди, частіше в житті,
Бо воно дуже швидко минає.
Більше сонця несімо усім на путі,
Забагато тепла не буває.

Доброти забагато також не бува,
Не буває любові багато.
Говорімо усім найщиріші слова
Кожен день, а не тільки у свято.

Розморозьмо серця, хай відтане душа,
І добрішими, мудрими станьмо.
Черствість наша не варта й малого гроша,
Збоку якось на себе погляньмо.

Крок зробімо у казку, що десь ще живе,
В підсвідомості десь виживає…
Час так швидко за обрій далекий пливе.
І ніколи назад не вертає.

А життя в нас одне і воно промайне,
То чого ж нам не жити в любові?
Хай нікого у світі любов не мине,
А прилине у доброму слові.